Отопластика. Після пластичної операції.

Пластика вуха процес реабілітації.

Отопластика це хоч не складне але доволі високонюансне оперативне втручання, яке потребує перебування в стаціонарі в середньому 3-5 діб. Саме стільки проводиться антимікробна профілактика та активне лікування в післяопераційний період після пластики вуха.

 Шви з шкіри видаляються на 10-14 добу після операції. Далі після трьох тижнів з моменту видалення швів рекомендується накладати еластичну стисну повязку, щоб уникнути підгортання вушних раковин під час сну. На деякий час, чутливість тканин в ділянці розрізів може зменшитись, також вуха можуть «нити» на зміну погоди. Цей стан не потребує додаткового лікування і проходить самостійно протягом двох місяців.

ВАЖЛИВО: Школярам та студентам після закінчення лікування надається довідка або звільнення від занять фізичною культурою та спортом терміном на півтора місяці.

Пластика вуха фото. Корекція клаповухості результат

Ускладнення

Серед потенційних ускладнень отопластики (корекції клаповухості) виділяють три групи проблем:

  • післяопераційні ускладнення психологічного характеру, включаючи дисморфобію – хронічне невдоволення власною зовнішність. Як правило, досвідчений лікар добре «читає» потенційного пацієнта ще під час консультації, проте навіть у маститих пластичних хірургів іноді трапляються проколи. До «групи ризику» належать пацієнти, чиї психологічні портрети вкладаються в англомовну абревіатуру «SIMON» (для чоловіків) та «SILVIA» (для жінок).
  • ускладнення косметичного характеру. В основі проблем – невідповідність обраної оперативної техніки до наявної деформації зовнішнього вуха, неналежне виконання пацієнтами рекомендацій післяопераційного періоду, часткові рецидиви клаповухості внаслідок надмірної жорсткості вушних хрящів чи лігатурних нориць (6% випадків). Або наслідки загально хірургічних ускладнень: післяопераційних гематом або хондритів з розвитком характерної деформації – по типу «вуха борця».
  • у групі загально хірургічних ускладнень, кровотеча та гематома (частота до 2%) є «меншим злом» в порівнянні з інфекцією та гнійним хондритом, що просто розплавляє каркас зовнішнього вуха з перспективою втрати органа в цілому. Профілактика кровотеч полягає у правильному плануванні часу операції (для дівчат та жінок у відповідний період місячного циклу), ретельному гемостазі та спокої (а не відпусканні додому) після втручання. Щодо профілактики (попередження) гнійно-септичного процесу, то окрім обов’язкової антибіотикопрофілактики, правильності, чистоти та швидкості процесу в операційній; слід враховувати загальний рівень реактивності пацієнта, наявність у нього(неї) схованих джерел інфекції та ряду інших чинників. Прооперувавши не одну сотню пацієнтів з клаповухістю ми отримали і «цінний, бо наш» досвід лікування кількох випадків післяопераційних гнійних хондритів, який успішно (без втрати або деформації вуха) зреалізували на практиці. Хірургічні правила говорять – «лікар має право приступати до виконання операції за умови, що зможе самостійно справитися з потенційно можливими післяопераційними ускладненнями». Особливість кровопостачання (живлення) оголеного фрагменту хряща, та обмежений ресурс навколишніх тканин в умовах інфекційного процесу потребують «привнесення» додаткового живлення – кровопостачання у вогнище запалення шляхом транспозиції-переміщення потиличної або вискової фасції, що технічно – доволі непросто. Зрозуміло, що наодинці з такими ускладненням «зелений» хірург не справиться – а саме з корекції клаповухості – «простої ? операції», починають свій професійний шлях в косметичній хірургії переважна більшість молодих лікарів.
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Меню