Естетична хірургія. Збільшення грудей.

Пластичний хірург Львів

Почну з невеликого екскурсу в історію. Зародження косметичної хірургії почалося на початку ХХ сторіччя, і до початку 70-их у жінок вперше з’явилася можливість збільшити груди шляхом ендопротезування. Появою перших імплантатів молочних залоз ми зобовязані американській компанії DOW CORNING, котра освоїла “космічні технології” і набула досвіду в поєднанні оболонки грудних імплантатів з фізіологічним розчином або полідиметилсилоксановим гелем. З цього часу протези пройшли серйозну еволюцію, і за ці роки було створено три покоління “силіконових грудей”.


У силіконових протезів першого покоління (з 60-их до середини 70-их років) гладку оболонку виготовляли з товстого шару силікону, а всередині містилось силіконове масло. Ці протези характеризувалися частою дифузією молекул силікону через бар’єрний шар (стінку), в результаті чого у пацієнток часто виникали імунні реакції і хронічне запалення, що, в свою чергу, призводило до розвитку капсульної контрактури (ущільнення грудей). Початок протезування(збільшення) грудей у Львівській міській косметологічній лікарні датований 80-ими роками і до сьогодні я іноді ще виконую заміну (ре-протезування) гладкостінних імплантатів російського виробницва на сучасні високотехнологічні протези. Вважалося, що грудні імплантати першого покоління мали низький відсоток розривів оболонки, проте із збільшенням терміну їх використання до 30-40 років частота жорстких капсульних контрактур та дефектів стінки протезів збільшилась до 80%.

 Пластичнйи хірург Львів. Андрій Різник   Андрій Різник. Пластичний хірург Львів

У грудних імплантатів другого покоління, що з’явилися в середині 70-их, оболонка виготовлялась з тонкого силікону, а наповнювач уже був представлення не текучими маслами, а силіконовим гелем. Внаслідок тонших стінок протезів, ці імплантати менше конкурувалися, проте частіше рвалися (найвищий в медичній історії відсоток розривів).
Відсоток капсульних контрактур також був доволі високим. У 1992 році розпочалась “криза імплантатів або силіконова криза”, коли Адміністрація по контролю за якістю лікарських засобів та харчових продуктів (FDA) обмежила використання силіконових ендопротезів і рекомендувала замінити його фізрозчином, котрий безпечно виводиться з організму у випадку надривів оболонки. В подальшому, ретельні дослідження не змогли знайти достовірних підтверджень зв’язку випадків раку молочної залози та розсіяного склерозу з наявністю грудних протезів у тілі жінки.

Більше того, у 2006 році, в статті авторитетного журналу International Journal of Cancer було опубліковано матеріали, де говорилося про 30% зменшення ризику захворіти на рак грудної залози в групі жінок, які провели операцію збільшення грудей. Ці дослідження проводилися в Данії з 1976 по 2006 рік і охоплювали групу з 2800 пацієнток, що мали досвід збільшуючої маммопластики та контрольну групу з 1736 жінок, яким операція не проводилась.

Цей феномен пояснюється авторами дослідження тим, що операцію збільшення грудей проводили зазвичай худорляві дівчата або дами, що перенесли одну і більше вагітностей, що само по собі знижує ймовірність виникнення раку молочної залози. В результаті, в 2006 році FDA зняла мораторій на використання силіконових імплантатів і визнала їх безпечність для здоров’я пацієнток.

Імплантати третього покоління з’явилися у 2000 році. Їх оболонка виготовлена з тонкого силікону з вбудованим бар’єрним шаром. Структура стінки сучасного протеза молочних залоз до мінімуму зводить щоденну дифузію геля через оболонку імплантата, що в перерахунку на зрозуміле для споживача порівняння складає дозу силікону, що отримує людина на добу, споживаючи 500 і більше мл. продуктів, фасованих в TetraPac упаковку. Важливий факт в користь маммопластики, – це те, що жінки з встановленими грудними імплантатами позбавлені ризику “не помітити” рак, так як регулярно (кожного року) обстежують молочні залози. Основна ж маса не оперованих жінок такого “щорічного техогляду” не проводять взагалі, або обстежуються спорадично. Частота розривів імплантатів третього покоління, по-моєму досвіду, складає близько 2-3% за перше десятиріччя після операції аугментаційної маммопластики. Пояснюється це більшим спротивом на розтягнення сучасного протеза молочної залози в порівнянні з імплантатами першого та другого поколінь. Таким чином, за 20 років своєї практики в галузі пластичної хірургії, я спостерігав як змінюється технологія. На моє переконання, сучасний протез для збільшення грудей – це високотехнологічне чудо, нехай і до кінця не ідеальне.
Тепер перейдемо до запитань, що найчастіше ставлять пацієнтки перед операцією збільшення грудей в Україні.

ЧИ ЗРОБИВ БИ Я СВОЇЙ ДРУЖИНІ ЧИ ДОЧЦІ ОПЕРАЦІЮ ПО ЗБІЛЬШЕННЮ ГРУДЕЙ?

Людям притаманно вірити у п’ятницю тринадцятого, чорних котів, закони парних випадків і т.д. В середовищі медиків не прийнято лікувати (оперувати) своїх рідних – зазвичай оперує колега. Що ж стосується ідейної суті запитання, то я, як лікар, не проти, щоб така операція була проведена у моїх родичів у випадку потреби (якщо б така косметична деформація мала місце).

ЯК ПАЦІЄНТЦІ УЯВИТИ СВОЄ ТІЛО З НОВОЮ МОЛОЧНОЮ ЗАЛОЗОЮ?

Сьогодні, існує програмне забезпечення, що дозволяє хірургу за допомогою фотографій, вимірів грудної клітки, характеристик різних марок імплантатів, їх типів і розмірів отримати шляхом 3D-моделювання візуалізацію кінцевого результату протезування молочних залоз. Другий варіант полягає в прикладанні до грудної стінки зовнішні протези – сайзери різного об’єму, ідентичні тим, що вставляються в бюстгальтер / бра. Я дуже часто в своїй практиці використовую цей ефективний прийом для імітації результату операції (збільшення грудей) і розуміння суті замовлення пацієнтки.

ЯКІ ІМПЛАНТАТИ ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ ГРУДЕЙ НАЙКРАЩІ?

Ті, з яким працює Ваш хірург. Адже дуже хорошого, “найкращого в Україні”, найдосвідченішого і т.д. пластичного хірурга, пацієнти зазвичай передають “з рук в руки” і зовнішня реклама, чи схвальні “поеми” в газетах, телебаченні чи на радіо – тут ні до чого. Беручи до уваги, що імідж хірурга ( мода на нього ) визначається його практичними результатами, цінами на операції та “пацієнтами, яким він відмовив”, то Вам слід просто слухати майстра. Проте іноді трапляються випадки, коли відомий у регіоні лікар уже завершує свою кар’єру і керується принципом “…після мене хоч потоп”. Тому сходіть на консультації до кількох хірургів і вже тоді обирайте свого пластика. Сьогодні, ще “на слуху” наслідки шумного скандалу з компанією “РІР”, що використовувала технічний (у п’ять разів дешевший за медичний ) силікон задля здешевлення та конкурентноздатності своєї продукції. Дистриб’ютори-продавці наввипередки пропихають свій товар і використовують будь-які маркетингові технології: від “пожиттєвих” гарантій до екстра VIP-сервісу… Сьогодні вже з’явилися грудні імплантати китайського виробництва і лише питання часу, коли їх почнуть “втюхувати” в Україні. Головне, що Вам слід розуміти, що не буває “мерседеса” за ціну “таврії”, і ” торгові війни фірм виробників ” та правило “безкоштовного сиру” – актуальні завжди.

КРУГЛИЙ ЧИ КРАПЛЕПОДІБНИЙ?

Що краще, кругле яблуко чи краплеподібна груша? Кому що більше подобається. Тому покази до вибору “сфери” чи “анатомії” визначаються виключно особливостями тілобудови жінки, віком пацієнтки, а також її побажаннями стосовно майбутньої форми та розміру грудей. І найважливіше – мануальними та інтелектуальними можливостями (простіше досвідом) пластичного хірурга, що буде реалізовувати “мрію – замовлення” на практиці. Ваше діло – просто оголитися для проведення лікарем замірів та оцінки грудних (молочних) залоз і обрати своє замовлення з наступних кількох тез:

  • незначне збільшення грудей і натуральність отриманого результату
  • максимально можливе збільшення і натуральність результату
  • максимальне збільшення – натуральність результату не має принципового значення
  • принципове отримання кулястої форми грудей з сильно наповненим верхнім полюсом залоз.

Порівняння результатів протезування грудей (фотографій “до” та фотографій “після” в стандартних укладках) круглими та анатомічними (краплеподібними імплантатами) по суті своїй – не коректні і потребують співставляння інших чинників (характеристики м’яких тканин, протези під м’язом чи за залозою, пружності шкіри, ступеню розвитку грудних м’язів, зросту жінки, окружності грудної клітки і т.д.). Під час демонстрацій фотографій результатів косметичної маммопластики я часто пропоную пацієнткам визначати типи протезів встановлених у тому чи іншому клінічному прикладі. І в переважній більшості випадків ці визначення – спроби вгадати, а не мотивоване обґрунтування геометрії – форми нової молочної залози. Що круглі (сферичні), що анатомічні (краплеподібні, каплевидні) імплантати молочних залоз мають свої переваги і недоліки. Тому право кінцевого вибору типу протеза для збільшення грудей (з огляду на побажання форми та обєму) все одно залишаю за собою.

ГЛАДКІ, ТЕКСТУРОВАНІ, ПОЛІУРЕТАНОВІ ?

Питання, де самі хірурги шукають істину. Сьогодні, базовим протезом для збільшення грудей в Україні є текстурований протез (МАКГАН, СИЛІМЕД). В Росії – мікротекстурований ( МЕНТОР і т.д.) В США – гладкий протез (АЛЛЕРГАН). Єропа (Бельгія, Німеччина) більш активно почали застосовувати мікрополіуретанові протези (ПОЛІТЕХ). Поляки надають перевагу французьким виробникам – ЄВРОСИЛІКОНУ та компанії АРІОН. Кожен йде по своєму шляху, правда озираючись на сусідів та друзів-ворогів по цеху. Пізні проблеми активної (вростаючої) текстури – хвилястий контур (ріплінг англ.) та пізні сероми. При відсутності текстури на стінках імплантата – вищий відсоток ранніх контрактур і в середовищі “продвинутих ” пацієнток гладкий імплантат вважається технологічно застарілим продуктом. Тому перспектива гладких імплантатів для збільшення грудей у Києві, Львові, Одесі чи Харкові поки що, відверто – туманна. Хоча морально, я давно готовий повернутися до використання гладких протезів для збільшення грудей. Поліуретан – відносно новий для нас продукт проте використовується для збільшення грудей в Україні відносно невеликим числом хірургів. Це пов’язано як з певними труднощами в роботі з MPS – імплантатами: введенням, позиціюванням, видаленням, так і незначною кількістю вітчизняних пластичних хірургів, що добре вміють це робити. Проте, для збільшення грудей у Львові,я в своїй практиці з 2002 року активно використовую цей тип грудних протезів переважно в анатомічному дизайні. Коротше кажучи – кожному своє.

ЧИ БУДУТЬ ПОМІТНИМИ ГРУДНІ ІМПЛАНТАТИ?

Якщо після операції в грудях “більше натурального ніж штучного”, то зауважити присутність імплантата практично неможливо. У випадку ж пласких маленьких грудей на імплантат покладаються функції формування розміру і форми, і тут усе залежить від вміння хірурга – чи зможе він забезпечити максимальну натуральність (природність) результату операції. Коли пацієнтки замовляють максимально можливе збільшення грудей величезними імплантатами (400 мл і більше), ми роз’яснюємо межі технічних можливостей операції збільшення молочних залоз висловом: “…великий протез – великі косметичні проблеми в майбутньому”.

ПІД М’ЯЗ, ПІД ФАСЦІЮ ЧИ ПІД ЗАЛОЗУ?

Важливим чинником, що пріоритетно визначає топографію (розташування) протеза молочної залози в тканинах є еластичність шкірних покривів, товщина підшкірно-жирової клітковини та ступінь вираженості грудних м’язів у жінки, що планує збільшення грудей. Сучасна мода на спортивно – модельну фігуру у нас в країні, а отже і худоба сучасних молодих українок ставить вимогу перед хірургом збільшувати ступінь покриття протеза тканинами, а отже розташовувати грудний імплантат за волокнами великого грудного м’язу у переважній більшості клінічних випадків. Епідемія ожиріння в США змінила стан речей у зворотньому напрямку, де в статистиці збільшуючої (аугментаційної) маммопластики різко зросла частка ретромамарних протезувань (імплантат між молочною залозою та грудним мязом). Недоліки ретромамарного (за молочною залозою) розташування імплантатів:

  • ризик візуалізації країв (кромок) протезів
  • більша схильність (тенденція) до птозування – опущення
  • дещо вищий відсоток капсульного фіброзу
  • атрофія (зменшення обємів) залозистої тканини грудей у віддаленому п/о періоді

Переваги ретромамарної аугментації грудей:

  • можливість використовувати імплантати меншого обєму (легші) для досягнення результату
  • відсутність мязевої анімації (здатність імплантатів “розїжджатися в сторони” при напружуванні грудних мязів)
  • легша післяопераційна реабілітація

Для ретромускулярного протезування (протези за великим грудним м’язом) усе навпаки: менше конрактур, важча реабілітація, наявність м’язевої анімації, більш натуральний (природній вигляд) та менша схильність до опущення імплантатів. На сьогоднішній день немає єдиної думки, стосовно переваг того чи іншого метода, так що вибір кишені (ложа протезу) залежить в першу чергу від анатомічних умов та досвіду Вашого хірурга.

ЯК ЧАСТО ПОТРІБНО МІНЯТИ ІМПЛАНТАТИ?

Я почав працювати в галузі косметичної хірургії з 1998 року. Маммопластику (збільшення, зменшення, підтяжку грудей) у Львові виконую з 2002 року, після працевлаштування у Львівську міську косметологічну лікарню на посаду пластичного хірурга. З 2010 року – ведучий пластичний хірург Львівської міської косметологічної лікарні. До цього часу, практикував операції збільшення грудей у Києві та Одесі. Мені доводилось міняти грудні імплантати, які прослужили 15 і більше років. Частина з них мали мікродефекти (тріщини), інші були абсолютно цілими. Але в любому випадку усі протези молочної залози з роками експлуатації стають крихкими. Виробники імплантатів розрахували, що через десять років експлуатація виробу, ризик руйнування оболонки складає 5-7%. Між тим хірурги не радять відразу (по досягненні протезами десятирічного віку) замінювати імплантати, а пройти контрольну томографію MRI, яка дозволяє визначити пошкодження або його заперечити. Заміна грудних імплантатів відбувається на платній основі, що ідентична вартості первинного протезування грудей. Зрештою, як і більшість моїх колег, вважаю, що не слід “шукати проблем на одне місце”, якщо в операції немає необхідності, проте у випадку виникнення ускладнень повторне хірургічне втручання необхідне. Заміна грудних імплантатів зазвичай проводиться через уже існуючі рубці, проте якісний обмін старих протезів грудних залоз на нові передбачає часткове або повне видалення існуючої капсули, що практично неможливо виконати з аксілярного (під пахвою рос. подмышечного) доступу. Якщо обговорювати доступ для збільшення грудей та планувати його як для первинної, так і для наступних операцій, то я раджу обирати між підгрудним (субмамарним) і ареолярним (по краю ареоли).

Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Меню