Група, переважно амбулаторних оперативних втручань, що мають на меті радикально видалити новоутворення з мінімальними післяопераційними слідами (рубцями).

  • видалення папілом, кондилом – новоутворень інфекційної природи, що викликаються вірусом папіломи людини. Спалах активності вірусу (розповсюдження папілом) співпадає з періодами зниження імунітету – після перенесених захворювань та наприкінці зими. Специфічна профілактика – недоцільна, скоріш показана загальна імунізація. Видаленню обовязково підлягають папіломи, розташовані в ділянках, що піддаються постійній (хронічній) травматизації та несуть ризик переродження (малігнізації). Новоутворення, що локалізуються в інших ділянках рекомендується видаляти в період незначної ультрафіолетової активності сонця (осінь – зима). Зазвичай, видалення папілом проводиться методикою електрокоагуляції або за допомогою СО2 лазера. Якщо дерматолог чи хірург досвідчений – післяопераційні рубці майже непомітні, і технологія видалення не має тут суттєвого значення. Папіломи на широкій основі (ніжці) макроскопічно нагадують структуру цвітної капусти і можуть потребувати хірургічного висічення (скальпелем). Аналогічний підхід застосовується до новоутворень, що змінили колір і викликають у дерматолога чи хірурга онкологічну настороженість.
  • видалення атером (ретенційних кист). Улюблені місця локалізації атером – волосиста частина голови, чоло, щоки та ділянка спини; відповідають ділянкам максимальної концентрації сальних залоз на шкірі. Природа атероми – порушення відтоку шкірного сала внаслідок закупорки-спазму вивідної протоки залози. Визначна мета хірургічного лікування атероматозу – радикальність видалення (оперативного втручання), адже залишення мікроскопічного фрагменту капсули атероми загрожує рецидивом: повторним розростанням новоутворення. Ризик останнього зростає при проведенні хірургії в умовах запаленої атероми (в умовах розпаду новоутворення).
  • видалення тератом (вроджених новоутворень). Характерна локалізація тератом – хвіст брови та зовнішній кут ока. У якості вмісту – зазвичай сальний або слизистий вміст з фрагментами волосся, зубів та ін.
  • видалення ліпом (жировиків). Природа ліпоми – активний поділ і спонтанне розростання жирової дольки. Іноді в процес активного розростання одночасно включається велика кількість адипоцитів. Захворювання (невідомої етіології) отримало назву – множинний ліпоматоз. Локалізація новоутворень – здебільшого верхні та нижні кінцівки, іноді передня черевна стінка. Лікування хірургічне: видалення (вилущення) ліпом. У деяких випадках для усунення ліпом використовується технологія вакуумного відсмоктування жиру – ліпосакція. Іноді ліпоми досягають значних розмірів, в таких випадках їм притаманна специфічна дольчаста або багатокамерна будова (“рогаті” ліпоми).
  • видалення гігром, як правило наслідків тупої травми (розтягнень) суглобів або сухожилків. Збільшується у розмірах після значних фізичних навантажень на “хворий” суглоб. Гігрома по своїй природі – мішковидне випячування суглобової капсули або синовіальної піхви, вмістом гігроми є слизиста рідина (желе), яка змащує суглобові поверхні та сухожилки. Методика “роздавлювання” гігроми, сьогодні, використовується виключно в місцевостях, віддалених від доступної хірургічної допомоги. Операція ж полягає у виділенні та мобілізації гігроми до рівня суглобової щілини (або сухожилка), низькій перевязці основи та вилученні “мішка”. При дотриманні пацієнтом післяопераційного режиму та правильній техніці операції; рецидиви (повторне виникненння) – дуже рідкісне явище. Іноді під виглядом гігроми “маскуються” фіброми (доброякісні пухлини) сухожилків. Лікування – аналогічне (хірургічне).
  • видалення нейрофібром (хвороба Рекленгаузена). Нейрофіброми належать до групи водянистих пухлин, що дуже добре кровопостачаються. Лікування – виключно хірургічне.
  • видалення дерматофібром. Зазвичай дерматофіброми локалізуються на ногах та руках. При огляді це округлі, щільної консистенції утворення, діаметром 5-10 мм, темного кольору: коричневого або фіолетового. Видалення дерматофібром – процедура осінньо-зимового періоду. Переродження (малігнізація) – рідкісне явище, менше 0,01% випадків.
  • видалення невусів (пігментних новоутворень) – інформація готується до публікації.
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Меню